Розглянуто аспекти діяльності Київської духовної консисторії та рівень її ефективності з 1721 до 1786 рр., яка виконувала функції колегіального органу Київської метрополії: виконавчі, адміністративні та судові. Зазначено, що, в першу чергу, консисторія була інструментом вирішення нагальних поточних справ єпархії, механізмом підготовки до реалізації прийнятих нею та вищими органами постанов. Наведено дані про види документів та тематику справ, які обговорювалися на засіданнях консисторії.

Рассмотрены аспекты деятельности Киевской духовной консистории и уровень ее эффективности с 1721 по 1786 гг., которая исполняла функции коллегиального органа Киевской метрополии: исполнительные, административные и судебные. Указано, что, в первую очередь, консистория была инструментом решения неотложных текущих дел епархии, механизмом подготовки к реализации принятых ею и высшими органами постановлений. Приведены данные о видах документов и тематике дел, обсуждавшихся на заседаниях консистории.

Впервые приведены тексты уникальной памятки украинского рукописного наследия - Поменника Софии Киевской. Рассмотрены особенности его составления, принципы внесения поминальных записей и их общая структура.

Розкрито принципи структурної організації канцелярії Київської духовної консисторії, визначено місце керівних посад у владній вертикалі канцелярії з урахуванням закріплених повноважень за кожною, а також систему призначення та середовище рекрутування кадрів для кожної з них. Розглянуто питання штату та кількісних змін у ньому для нижчого канцелярського персоналу.

Раскрыты принципы структурной организации канцелярии Киевской духовной консистории, определено место руководящих должностей во властной вертикали канцелярии, с учетом закрепленных полномочий за каждой, а также система назначения и среда рекрутирования кадров для каждой из них. Рассмотрены вопросы штата и количественных изменений в нем для низшего канцелярского персонала.

Розглянуто проблеми функціонування Київської духовної консисторії - установи з правом дорадчого голосу при митрополиті, у віданні якої знаходилися церковні справи адміністративного та судового характеру. Показано залежність ефективності роботи Київської духовної консисторії від організації обміну паперами з вищими на нижчими органами духовної влади. Наведено текст Указу генерал-губернатора П.Румянцева про створення кінної пошти в Малоросії.

Рассмотрены проблемы функционирования Киевской духовной консистории - учреждения с правом совещательного голоса при митрополите, в ведении которой находились церковные дела административного и судебного характера. Показана зависимость эффективности работы Киевской духовной консистории от организации обмена бумагами с высшими и низшими органами духовной власти. Приведен текст Указа генерал-губернатора П.Румянцева о создании конной почты в Малороссии.

Наведено результати першого дослідження єпархіальних колегіальних структур управління в контексті становлення та поступової уніфікації органів різних рівнів і компетенції в Російській імперії у XVIII ст. Увагу приділено функціонуванню духовної консисторії та підпорядкованих їх колегій на місцях - духовних правлінь в контексті біограм безпосередніх виконавців їх повноважень.

Приведены результаты первого исследования епархиальных коллегиальных структур управления в контексте становления и постепенной унификации органов разных уровней и компетенции в Российской империи в XVIII в. Уделено внимание функционированию духовной консистории и подчиненных ей коллегий на места - духовных управлений в контексте диаграмм непосредственных исполнителей их полномочий.

Досліджено кадрове наповнення та функціонування Київської духовної консисторії як складової системи управління Київської митрополії у період державного реформування Російської імперії у XVIII ст. Реконструйовано структуру духовної консисторії, визначено кількісний і персональний склад "присутствія", проаналізовано протиріччя нових закондавчо визначених принципів в організації діяльності установи з повсякденною практикою. Вирішено питання компетенції духовної консисторії, розглянуто штат і функції персоналу консисторської канцелярії. Визначено шляхи та джерела формування, основні характеристики (соціальне походження, освіта/професіоналізм, вік, географія рекрутування) канцелярських службовців. Детально розглянуто питання матеріального достатку та повсякденного побуту канцелярського персоналу.

Досліджено етапи формування нейроендокринної і місцевої імунної систем передміхурової залози (ПМЗ) в пренатальному періоді онтогенезу. Встановлено терміни виникнення апудоцитів і лімфоїдних утворень, їх кількісні та якісні зміни впродовж періоду гестації. Відзначено важливість одержаних даних для подальшого вивчення пато- і морфогенезу дисгормональних і пухлинних процесів ПМЗ, які пов'язані з порушенням гомеостазу.

За архівом Державного патолого-анатомічного центру України (м. Хмельницький) досліджено кількість гістологічних досліджень простати у 2002 - 2006 рр.: статистичний аналіз даних гістологічних досліджень, визначення співвідношення доброякісної гіперплазії та раку передміхурової залози (РПМЗ), місце біопсійних досліджень у діагностиці РПМЗ.

Показано вплив гормонів APUD-системи на пухлинний ріст шляхом безпосередньої дії на пухлинні клітини і шляхом порушення гомеостазу.

Вивчено морфологічні особливості APUD-системи в раках простати в залежності від гістологічної будови та ступеня диференціювання. Досліджено аденокарциноми простати 127-ми хворих і 35-ти простат групи порівняння (простати з аденоматозною гіперплазією). Проведено гістологічне, імуногістохімічне, морфометричне дослідження APUD-клітин в простатах зі світло- та темноклітинними аденокарциномами. Встановлено не тільки вірогідно більшу їх кількість у разі раку у порівнянні з простатами з аденоматозною гіперплазією, а й порушення структури та функції апудоцитів. В простатах з аденокарциномами відзначено вірогідно більшу кількість апудоцитів у світлоклітинних аденокарциномах у порівнянні з темноклітинними. Щодо ступеня диференціації пухлин, то встановлено більшу кількість APUD-клітин в помірнодиференційованих аденокарциномах у порівнянні з низькодиференційованими. За результатами ультраструктурного дослідження виявлено, що у помірно-диференційованих аденокарциномах APUD-клітини мають збережену субмікроскопічну організацію й ознаки підвищеної секреторної активності у порівнянні з низькодиференційованими аденокарциномами. Встановлено, що формування гістологічної структури раку передміхурової залози та спрямованість ступеня диференціювання пов'язані зі зміною кількості, структури та функції клітин нейроендокринного компоненту передміхурової залози, що обумовлює перебіг і прогноз захворювання.

Наведено літературний огляд проблеми клітин АПУД-системи передміхурової залози в нормі за гіперпластичних і пухлинних процесів.

Висвітлено сучасні дані про епідеміологію, клінічні прояви та діагностику тропічного гельмінтозу - анкілостомідозу. Описано випадок анкілостомідозу, завезеного в Хмельницьку область, де його було діагностовано шляхом виявлення яєць у фекаліях жінки, яка надійшла до лікарні зі скаргами на загальну слабкість, запаморочення, відсутність апетиту, порушення сну, періодичний біль у животі, рідкі випорожнення з домішками слизу та крові, втрату 10 кг ваги за останні 4 роки, та у фекаліях усіх контактних членів сім'ї. З даними скаргами жінка неодноразово обстежувалась і лікувалась у різних медичних закладах міста. Після проведеного комплексного лікування в інфекційній лікарні стан жінки нормалізувався, скарг немає, збільшилася вага.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.605.5-7

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета статті - відтворення соціального складу/соціального портрету вкладників монастирів Гетьманщини, задля виявлення інтересів різних соціальних станів до тієї чи іншої обителі; визначення ареалу поширення впливу конкретного монастиря, а отже окреслення соціальних, географічних та просторових "вимірів" віри. Методологія дослідження базується на тотальному аналізі даних про вкладників, уміщених у ризничних описах монастирських храмів, застосуванні кількісно-статистичних та просопографічних методів. Наукова новизна полягає у вивченні ризничних описів як цілісного комплексу унікальних джерел, що дозволяють відтворити статистичну картину соціального складу вкладників монастирів Гетьманщини, створюють підгрунтя для подальших інтерпретацій. Висновки: соціальний портрет вкладників монастирів Гетьманщини насамперед залежав від статусу, місцезнаходження обителі, наявності шанованих святинь, урешті від активності, яку проявляв сам монастир у комунікації з потенційними вкладниками. Кожна обитель вирізнялася особливим, характерним лише для неї соціальним складом вкладників, хоча окремі дарителі могли жертвувати до кількох монастирів. Для всіх обителей спостерігається домінування серед вкладників чорного духівництва. "Елітними" за соціальним складом жертводавців виглядають насамперед Києво-Печерська лавра та Свято-Софійський кафедральний монастир. Безумовно, Київ з його монастирями мав статус сакральної столиці Гетьманщини; у XVIII ст. став важливим сакральним центром і для російського соціуму. Монастирі поза межами Києва за соціальним складом вкладників справляють враження локальних сакральних центрів, а їх можливе вивершення мало ситуативний і тимчасовий характер.